Троїцька церква1868 рікта дзвіниця, ХVІІІ ст.
Церква як церква, дзвіниця як дзвіниця, бляха як бляха. Переказувати перипетії побудови не будемо — їх доста і в інших куточках інтернету. Єдиний цікавий нюанс: храм споруджено не за народним, а за професійним проектом котрогось цісарського інженера. Утім, на зовнішньому вигляді традиційної хрещатої «гуцулки» це ніяк не відбилося. А от на що варто звернути пильнішу увагу, так це на ковані хрести, які з фантазією і любов’ю змайстрував та встановив на бані у 1929 році коваль Матей Яковів.
В інтер’єрі все також стандартно, але теж за винятком однієї деталі. У 1988 році, під час реставрації, у церкві під пізнішою іконою на полотні було віднайдено авторську ікону Корнила Устияновича — видатного галицького ікономаляра та поета другої половини ХІХ ст., чия художня спадщина зберігається переважно у Львівській галереї мистецтв.
Усі фото
