Дмитрівська церква1757 рік
Батюшка із Дмитрівської церкви виявився «прозорливим». Спочатку він довго розпитував – хто ми і що ми і навіщо потурбували його священний спокій, потім глибокодумно пересвідчився, що номери на нашому авто таки справді київські і нарешті виніс вердикт щодо потрапляння всередину: « Бачу, що вам моя церква непотрібна»… Отакий екстрасенс!
Відтак мусимо надати відповідь городищенківському «Мессінгу».
Ми не прозорливці і навіть не здогадуємося, що лишилося від первісного інтер’єру і чому батяня не пустив до церкви двох православних істориків архітектури. Але ж і екстер’єр однозначно свідчить не на користь «прозорливого» попа: забетонувати дерев’яні приділи, вставити потворні пластикові вікна і укрити баню й маківки традиційного сільського храму дешевою позолотою міг тільки духовно ущербний чоловік. Висновок: такий настоятель такій церкві точно непотрібний. Як і будь-якій іншій.
Усі фото
