Георгіївська церква1700 рік (1709 ?)та дзвіниця, сер. ХІХ ст.
Георгіївську (Юрівську) церкву любили і шанували навіть за УРСР. Принаймні, хто лишень про неї не писав! Мовляв, така вже вона автентична красуня, типова і водночас нетипова волинячка. Чи ж не ця всенародна любов до справді прекрасного храму на дубенських Сурмичах (буцімто тут колись квартирували військові сурмачі) на початку ХХІ ст. підвела тутешнього настоятеля до сміливої думки про збільшення площі «ввіреного об’єкту»? – Народ же валом валить і не вміщається! Тож усе вийшло дуже просто – захотів і розширив пам’ятку національного значення двома бічними галереями. Спасибі, що дерев’яними, а не, скажімо, шлакоблоковими. А замість прокуратури, либонь, ще й нагороду отримав від начальства.
Слава Богу, розкішний бароковий іконостас та інше начиння церкви поки не зачепили. Приїжджайте у Дубно, помилуйтеся на останні скарби Волині!