Михайлівська церква (К, Б)1646 – 1666 (1743 – 1750?) рр.
Михайлівську церкву звели коштом полковника Федора Лободи та Переяславського козацького полку на частині фундаментів давньоукраїнського Михайлівського собору.
Можливо, саме тут і криється причина її незвичних форм із видовженою прямокутною навою та гранчастими вівтарем і бабинцем.
Стосовно дати спорудження сперечаються. Давніші історики архітектури на чолі із Григорієм Логвином не сумніваються у ХVІІ ст.; деякі сучасні дослідники «омолоджують» її на ціле століття. Давніший варіант апелює до базилікального типу споруди, характерного для раннього бароко, новіший — до оздоблення фризу і карнизу керамічними розетками та херувимчиками, подібними до точно датованих київських аналогів. Очевидно, для вирішення ділеми варто уважніше дослідити цеглу та провести радіовуглецевий аналіз дерев’яних елементів споруди.
Усередині церкви розкошує зріле українське бароко. На жаль, інтер’єр суттєво підпсували новітні «господарі» — ченці Московського Патріархату, які одразу після зухвалого захоплення храму «поліпшили» давній стінопис на свій невибагливо-кітчевий смак. Та на цьому злополучні пригоди храму не скінчилися. «Креативні» московські попи «нічтоже сумняшеся» взгромоздили на покрівлю святині примітивну модельку давньоруського собору-попередника (яким вони його уявляють). Невже у якості купола? Сказати важко, переморгати ще складніше… Бог суддя невігласам і варварам… Та, віримо, недалекий той час, коли Михайлівська церква скине і витряхне із себе весь чужинецький непотріб та поверне колишню козацьку славу…