Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко
Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Львівська область, м. Львів, пл. Святого Юра, 5

Собор святого Юра (СЄ)
1744 – 1770 рр.
Архітектори Бернард Меретин та Клеменс Ксаверій Фесінгер

Фундатором собору святого Юра став відомий греко-католицький митрополит Атанасій Шептицький. Саме з його ініціативи у 1744 році було закладено перший камінь у фундамент нового храму.

Початковий проект належить Бернарду Меретину, після смерті якого у 1759 році роботу завершив Клеменс Ксаверій Фесінгер. Хоча споруда є цілком типовою для середньоєвропейське бароко, але яскраве оздоблення у стилі рококо робить її яскравою перлиною УЦА.

Святий Юр відкривається не одразу. Спочатку минаємо вхідну браму, прикрашену динамічними фігурами, що знаменують Грецьку й Римську Церкву. За брамою, на головному фасаді храму вражає геніальне творіння Йогана Пінзеля — кінна статуя Юрія Змієборця. Не менш живими та поривчастими виглядають два інші пінзелевські шедеври — статуї Лева, папи Римського та Афанасія Великого, двох великих святителів Вселенської Церкви.

Собор стоїть на високій забрукованій терасі, що типово для Західної України другої половини ХVІІІ ст. (згадаймо, наприклад, Успенський собор у Почаївській Лаврі). А от такі шикарні, майже палацові сходи до входу побачиш не часто. Заходимо в середину і завмираємо перед неймовірно легким, ніби прозорим іконостасом пензля видатного українського ікономаляра Луки Долинського. За цю роботу митця нагородили золотим перснем австрійського імператора Йосифа ІІ. Скульптурне оздоблення інтер’єру — постаті первосвященика Аарона та царя Мельхиседека — виконав Себастьян Фесінгер.

У храмі зберігається чудотворна ікона Теребовлянської Божої Матері ХVІІ століття. За переказами, у 1663 році з очей Богородиці сорок днів текли сльози як попередження про напад турків.

На початках собор святого Юра належав ченцям Василіанського ордена, але після відновлення Галицької митрополії (1817 рік), він став кафедральним храмом УГКЦ. Тож недарма саме в крипті Святоюрівського храму знайшли спочинок найвидатніші діячі цієї Церкви:
превелебні Андрій Шептицький, Йосип Сліпий, Сильвестр Сембратович, Мирослав Іван Любачівський та Володимир Стернюк.

Ні, таки недарма галичани склали хвалькувату приказку: хто не був у Святому Юрі, не був і у Львові.

Усі фото