Введенська церква (стара монастирська)1720 рік
На нинішнє місце церква «переїхала» у 1806 році, через п’ятнадцять років після закриття Барсанського монастиря, знизивши статус від монастирської до звичайної парафіяльної. Навколо храму — давній цвинтар, де свого часу ховали померлих від чорної смерті — чуми. Багато спочилих були віддані землі без християнського поховання, тож посилена церковна молитва мала спокутувати мимовільні гріхи предків.
У 1999 році разом у складі восьми інших марамороських церков Румунії пам’ятка була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Чим умотивовано такий вибір — не знаємо. Можливо, чудовими народними розписами, які вкривають стіни і склепіння храму. А от іззовні церква нічим не вирізняється серед сотні своїх посестер, що радують світ і по румунський, і по український бік говіркої двомовної Тиси.