Церква св. Параскеви1770 рік
Церква св. Параскеви у румунських Десештах включена у сакраментальний список ЮНЕСКО. Звісно, заслужено; звісно, вчасно і справедливо. Питання полягає в іншому: чим вона відрізняється від десятків інших марамороських церков, що рвуться в небо з української частини краю? Правильно, нічим. Більше того, вона поступається деяким притисайським храмам і давниною, і колоритом (ті, приміром, покриті не пласким сосновим гонтом, а фактурним дубовим лемехом), і «ландшафтним дизайном». Невже корупція, панове європейці?
А от чим ця церква не поступається нікому, так це розписами, виконаними у 1780 році майстром Раду Монтяном. Такого вишуканого наїву ще треба пошукати! Несподівані і яскраві народні сюжети переплетені із суто канонічними, а проте настільки природно, що від захвату перехоплює подих. Це треба бачити! Кириличні написи на стінах та іконах начебто заперечують латинське імення іконописця. Втім, це тепер у селі розмовляють не по-нашому. У ХVІІІ столітті, вочевидь, все було інакше…
Легенда повідає, що місце під будівництво храму обрав… камінь, призначений бути основою Святого престолу. Хоч як і де його встановлювали, він крутився і не хотів стояти. Лише з п’ятої спроби важезна брила залишилася на місці. Над престолом виріс храм, а біля храму — цвинтар, на якому кінчається мовна політика. Бо всі будівничі цієї поеми з дерева вже давно спілкуються не румунською чи українською, а янгольським гласом…
Усі фото
