Покровська церква1810 рікта дзвіниця, кін. ХІХ ст.
Приземкувата, компактна церква справляє дуже гарне враження. На початку ХІХ ст. у народній волинській архітектурі відбувалися процеси повернення від бароко до давніших архітектурних зразків. Віктор Завада вважає це впливом панівного на той час класицизму. Все може бути. Але, як на нас, це скорше захисна реакція на вікопомний указ Павла І про заборону будівництва у «малоросійському вкусє». Ну любили цей смак волиняки та й край! Тож попри всі заборони будували свої народні церкви аж до 1860-х років.
Церква у Метельному, особливо до останнього євроремонту — яскравий зразок такої невидимої зодчеської «брані». А от дзвіничка підкачала: вона типова московка без жодної крапельки українства. Хіба стоїть окремо від церкви, а не притулена до бабинця. Спасибі й на тому.
Окремо слід сказати про дивовижне місце, обране під церкву. Узгірок на краю села, вкритий віковою дібровою, якнайкраще підносить церкву і людське серце до престолу Божого. Переконайтеся самі!