Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження
Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Львівська область, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 77 В

П’ятницька церква
1643 – 1645 рр.

Спочатку трохи крамоли. Практично всі підручники і дослідники в контексті львівської П’ятницької церкви пишуть про молдавські впливи, корені, ознаки тощо. Але, слово честі, окрім її волоського ктитора, ми уперто не знаходимо молдавського сліду в архітектурі храму. Та й у самій Молдові схожих пам’яток чомусь не зауважуємо…

Історія церкви багата. Почати з того, що її зведено на давньоруських підвалинах зламу ХІІІ — ХІV століть, що лишилися від церкви-попередниці княжої доби. Потім, буцімто у ХV столітті, храм реставрували, але майже нинішнього вигляду споруда набула щойно в середині ХVІІ століття. Як уже зазначалося , фундатором П’ятницької церкви став молдавський господар і турецький васал, а за сумісництвом сват Богдана Хмельницького Василе Лупул. (Ніякої містики, але і у ХХІ ст. вони зійшлися докупи — церква і вулиця, названа ім’ям гетьмана). Про це свідчать не лише літописи, а й вмурована у стіну церкви плита із гербом молдавських господарів — сонцем, місяцем і короною над бичачою головою. А спонукав ясновельможного до такого діла ще один волох — митрополит Варлаам, який через святителя Петра Могилу (молдавською Мовіле) мав тісні зв’язки з українським духівництвом.

Як і належиться буремному ХVІІ століттю, церква має всі ознаки не лише духовної, а й оборонної твердині: нижній ярус збудовано із ламаного каменю, а стіни сягають двометрової товщини. Вежа-дзвіниця так само виконувала функції донжона і колись мала у верхньому ярусі бійниці. Та не війною єдиною — свого часу найбагатша у львівському передмісті П’ятницька церква мала при собі братський шпиталь, школу і резиденцію настоятеля.

Усередині храм зберігає дивовижну перлину сницарського та ікономалярського мистецтва — іконостас 1644 року. І якщо структурою він іще цілком ренесансний, то фактурою і соковитими барвами — це вже повноцінне українське бароко. Семиярусний іконостас уміщує 70 ікон, які приписують колу знаменитого Федора Сеньковича.

Остаточного вигляду П’ятницька церква набула на початку ХХ ст.: тоді була змінена форма верху башти-дзвіниці. Нині важко й уявити образ міста Лева без цього дивовижного топазового силуета, що самохіть притягує до себе погляд незалежно від того, звідки ви поглядаєте — із вікна деренчливого трамвайчика, чи з вершини Замкової гори…

Усі фото