
Каплиця Трьох святителів1578 – 1591 рр.Архітектор Петро Красовський
Каплиця тулиться до Успенської церкви і башти Корнякта, як дитя до батьків. Вони й направду схожі, як рідні, бо так і замислювалося. От тільки «дитя» старше від «матері» років на 13. Відтак початково каплиця не сполучалася із церквою: існуючий прохід пробито у 1840-х роках.(далі…)

Онуфріївська церкваКін. ХV — поч. ХVІ ст.
Як вважають мистецтвознавці, головні приваби лавровської церкви збереглися у притворі. Йдеться про фрагменти початкових фресок, виконаних українськими майстрами одразу по будівництві храму. Їх під ремісничими розписами ХІХ ст. сто років тому випадково віднайшов Модест Сосенко (видатний вітчизняний іконописець та художник-модерніст). Вважають, що тії фрески належать до тої ж школи, що і славетні розписи Руської (Ягеллонської) каплиці на краківському Вавелі. До речі, на теренах України подібні артефакти збереглися тільки у львівській Миколаївській церкві.(далі…)

Дзвіниця Онуфріївської церквиХV ст.
І на вигляд, і насправді дзвіниця давніша за свою церкву. Бо, як вважають історики архітектури, початково вона була оборонною баштою Лаврівського монастиря. Звідси гладінь високих мурованих стін і повна неприступність. Дерев`яне навершя споруди належить, скоріше за все, до ХVІІІ ст.(далі…)

Троїцька церкваХVІ ст.
Мурована церква наслідує галицьку школу дерев`яної УЦА. І це чудово: нагадування про ієрархію цінностей в українській архітектурі ніколи не зайве. Гірше, що сучасні господарі храму наслідують не найкращі способи ремонту. Зокрема, замість справжнього гонту покрили бані металом, тільки стилізованим під гонт, галерею ж емпори засклили чимось матовим. Та попри такі недолугості храм виглядає бадьоро і оригінально. Особливо милують око віконця в заломі даху і барабанах. Подібні речі на початку ХХ ст. надихали творців українського модерну на нові злети зодчеської думки. (далі…)

Дзвіниця костелу св. Арх. МихаїлаХVІІ ст. (1660?)
Проїзна дзвіниця відповідає усім канонам галицької народної школи, ще й завершується класичним підсябиттям. Але все одно вона скоріше мурована, ніж дерев`яна. До того ж, за деякими даними, старіша за Михайлівський костел. Тож уміщаємо могутню красуню у цей підрозділ сайту майже із чистою совістю. Многії їй літа!