Церква св. Йосипа Обручника (васильківська група)1766 рік
В селі з такою назвою і церква мала б бути не тільки поетичною а й, так би мовити, якоюсь старосвітською. Вірте, не вірте, але очікування повністю справдились.(далі…)
Церква св. Архистратига Михаїла (центральна група)1740 рікдзвіниця 1804 рік
Перший раз ми потрапили до Михайлівської церкви у розпал глобальної реконструкції (2008 р.). В ній відновлювали втрачене навершя нави (ймовірно, через давнішні військові дії). Це й дозволило зафіксувати первісний зовнішній декор храму, невдовзі знищений або надійно захований під пластиком біда-реставраторами. Не викликає захвату і зухвало-яскраве пофарбування оновленої церкви. Втім, спасибі й на тому, що і храм, і дзвіницю обшили справжньою дерев’яною шалівкою.(далі…)
Миколаївська церква (центральна група)1730 рік
]Миколаївська церква у Синяві — надзвичайно гармонійна й романтична, як і назва села. До прибудови недоречної псевдоросійської дзвіниці (кін. ХІХ ст.) вона була цілком симетрична, являючи в плані рівнораменний пластичний хрест. Але й нині цю церкву слід неодмінно оглядати як скульптуру, обходячи навкруги. Поблизу Синяви розташоване красивезне урочище Божі Гори, де, за легендою, у ІІІ ст. готи забили ватажка антів Божа.(далі…)
Трьохсвятительська церква (центральна група)1651 рік (перевезена і перебудована 1745)Нині в Переяславському музеї просто неба
Трьохвятительська церква на своєму довгому віку зазнала багато різного. Сто років від народження вона служила вірним (ймовірно, греко-католикам) в недалекому від Пищиків урочищі Найда. Переказ свідчить, що там переховувалися люди за часів Руїни. Та у середині ХVІІІ століття пищицька громада вирішила поставити у селі власну церкву. Тоді й скористалися старою дубовою святинею, перевізши і освятивши її на новому місці. Сьогодні важко уявити, якою була та первісна церква. Проте старі фото інтер’єру (їх легко знайти в інтернеті) натякають на певну подібність із нинішнью спорудою.(далі…)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (центральна група)1777 рік
Різдвобогородична церква Антонівки по-своєму унікальна — вона п’ятидільна, але триверха. На жаль, ясні обриси початкової архітектоніки храму затуманено горизонтальною новітньою шалівкою стін (благо, дерев’яною) і бляхою та пластиком, в які узято верхи. Це заважає роздивитися вишукані форми вівтарного вікна і різблений декор під грушками куполів.(далі…)
Покровська церква (центральна група)1776 рікНині в Переяславському музеї просто неба
Покровську церкву із Сухого Яру не важко сплутати із Трьохсвятительською церквою із Пищиків. Найсуттєвіша різниця полягає в тому, що в першій розташовано Музей історії Української Православної Церкви (колишній Музей атеїзму), а в другій — Музей рушників. А от у зовнішньому вигляді перевезених до Переяславського скансена храмів вчувається невблаганна рука одного дизайнера — представника соцреалізму. У нас, принаймні, склалося враження, що їх «зодягали» під копірку.(далі…)
Церква св. Олександра Невського (васильківська група)1748 рік (перебудована сер. ХІХ ст.)
Попри значну перебудову і переосвяту зі зміною імені (в сер. ХVІІІ ст., на тодішніх польських теренах навряд чи могла постати церква св. Олександра Невського), у храмі однозначно вчувається козацька давнина. Про старосвітське минуле свідчать і товщина брусу, і дубові підвалини, і високі вікна вівтаря. Дуб для будівництва церкви далеко не шукали. Відомий краєзнавець ХІХ ст. Леонтій Похилевич пише про велику (понад 5000 десятин) стару діброву поблизу села.(далі…)
Іконостас церкви св. Архистратига МихаїлаДруга пол. ХVІІІ ст.
Сумніви були. Чи включати у наш каталог саму лишень «ліствицю в небо» — іконостас давнішого, розібраного ще на початку ХХ століття храму св. Архистратига Михаїла? (Розібраного задля спорудження нової, цілком пересічної єпархіальної церкви. Щоправда, в літературі пишуть, що архітектор «В. Юргенс» (насправді Микола Єгорович) слідував традиціям українського зодчества, одначе це не так (гляньте самі і переконайтеся)).(далі…)
