Трьохсвятительська церква (центральна група)1651 рік (перевезена і перебудована 1745)Нині в Переяславському музеї просто неба
Трьохвятительська церква на своєму довгому віку зазнала багато різного. Сто років від народження вона служила вірним (ймовірно, греко-католикам) в недалекому від Пищиків урочищі Найда. Переказ свідчить, що там переховувалися люди за часів Руїни. Та у середині ХVІІІ століття пищицька громада вирішила поставити у селі власну церкву. Тоді й скористалися старою дубовою святинею, перевізши і освятивши її на новому місці. Сьогодні важко уявити, якою була та первісна церква. Проте старі фото інтер’єру (їх легко знайти в інтернеті) натякають на певну подібність із нинішнью спорудою.
В ХІХ столітті храм традиційно «доповнили» бічними приділами і псевдо-російською дзвіницею, які зникли під час перевезення пам’ятки до Переяславського музею просто неба на початку 1980-х. На жаль, при цьому зникла і вертикальна шалівка, і розписи стін, і вишукані маківки на банях, і фрагменти старого іконостасу… Натомість всередині все було обшито блакитним лінолеумом, який обвішали червоними рушниками, організувавши у храмі відповідний музейчик. Можливо, автори такої сміливої дизайнерської ідеї натякали на кольори прапору УРСР? Хай там як, а з якої причини Трьохсвятительському храмові так не поталанило, очевидно, знають тільки старі співробітники музею…
Але вони сором’язливо мовчать. Бо знають, що традиційні українські рушники вишивали і ткали виключно для ікон (домашніх і храмових) та обрядів. Утиральники — це було щось інше. Тож помовчимо біля чудового храму й ми… Звісно, із сердечною молитвою про його відродження.
Усі фото
