Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа
Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Миколаївська церква, с. Драбівці (нині в Музеї просто неба «Козацький хутір», с. Стецівка)
Черкаська область, Золотоніський р-н, с. Драбівці (присілок Сеньківці)

Миколаївська церква (васильківська група)
1741 рік
Нині в Музеї просто неба "Козацький хутір" (Черкаська обл., Чигиринський р-н, с. Стецівка)

Ох і красивезне місце обрали для «Козацького хутора» його творці! Ох і поганюча дорога веде до цього раю…
Проте українських антиномій боятися — в машину не сідати. До того ж ми не дуалісти, а християни і твердо віримо в кінцеву перемогу добра. В даному разі в те, що колись дев’ятий туристичний вал накриє і богоспасаєму Стецівку.

Початково церкву присвятили святому Харлампію — швидше за все таке ім’я носив чи вибрав фундатор храму. Та після ремонту 1800 року її переосвятили на честь святителя Миколая. Мабуть, такою була воля нового пана. Перебудова 1867 року наблизила храм до єпархіальних зразків. А от до чого призвело пам’ятку перевезення на правий берег (кін. ХХ ст.) — судіть самі.

Нині Миколаївська церква поставлена на опуклому, як глобус, пагорбі. Тож кожен крок через підстрижене вівцями поле виявляє її поступово — спочатку маківку, потім пірамідальний верх і, нарешті, хрестоподібне тіло. Гм… Либонь, автори реконструкції трохи перестаралися: ну не було у храмів ХVІІІ століття таких похилих форм!
На хуторі все ніби вимерло, але двері церкви несподівано розчахнуті. Всередині таємне стає явним. Старих соснових брусів збереглося досить багато — лише верх повністю новий. Ось чому він такий дивний… Шкода, що не лишилося й старих ригелів — нові, хоч і різьблені цілком традиційно, не викликають відгуку у душі. Але ж навіщо й старі стіни зашивати новою вагонкою? Благо, хоч пласкою…

Сучасний іконостас залишаємо без коментарів, натомість на підлозі лежить кілька артефактів постарше. На зіставлених докупи шматках брусів — цікаві народні ікони у людський зріст, написані прямо по дереву. Судячи зі стилістики, вони прикрасили стіни церкви десь у першій половині ХІХ ст. Це велика рідкість! Але ж куди їх тепер? Може, треба було не випилювати, а залишити все як є? Бруси ж наче зовсім не струхнявілі…

Праворуч від входу — ще один раритет: оригінальна картина на зразок бендерівського «Сєятєля». На широкому полотні народний художник неозначеного періоду зобразив мирну експансію руського народу в напрямку Комі-Пермяцького автономного округу. Втім, можливо, це Аляска. Такий собі північний аналог «Козацького хутора». Це треба бачити!

Гарно, дуже гарно у Стецівському музеї просто неба. Якби ж іще і відчуття бутафорності кудись подіти…. Що ж, справа наживна. Церкви стають справжніми тоді, коли в них по-справжньому моляться. Менше пафосу і більше віри, панове українці, — і все налагодиться.

Усі фото

Миколаївська церква, с. Драбівці (нині в Музеї просто неба «Козацький хутір», с. Стецівка)
Ідемо до храму, нюхаємо маслинку
Фотогенічно, але форми відновленої церкви досить довільні
Підвалини не для сейсмічної зони - усього кілька купок нічим не скріпленого каміння
Новітнє склепіння - плід фантазії сучасних майстрів
Св. великомученик Феодор Стратилат - стінопис першої пол. ХІХ ст.
Всічення глави св. Іоана Предтечі - стінопис першої пол. ХІХ ст.
В північному приділі. Ригелі якось низькувато посаджені
У наві. На підлозі - фрагменти брусів із старим стінописом
Вхідні двері підкачали: двостулкові були не в церквах, а у клунях
Західний фасад
І все одно - добре нам тут бути... Це ж бо Чигиринщина, серце України...