Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа
Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Воздвиженська церква, с. Колона
Волинська область, Іваничівський р-н, с. Колона

Воздвиженська церква
1779 рік

Ось яку цікаву інформацію про церкву ми надибали. Пишуть Валентина Штинько, спец. кор. газети “Волинь” та Євгенія Ковальчук, заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчого музею:

«За радянських часів пам’ятка більш як на 30 років була закрита — з 1957-ого по 1989-ий. І мала всі шанси розділити сумну долю інших сільських церков, перетворених на магазини, спортзали, зерносховища чи склади міндобрив, а відтак — дощенту зруйнованих. Та, схоже, у Колоні важливу роль відіграли Боже провидіння і непереможний за певних обставин суб’єктивний фактор.

Бо якщо церковного старосту під конвоєм ведуть до високого начальства, щоб відібрати ключ від храму, який він відмовився віддати добровільно, то, як мовиться, проти лому нема прийому… Але це — за людськими мірками. Чоловік ішов, похнюпивши голову й не виймаючи рук із кишень. І ніхто не міг здогадатися, що з кожним кроком дірка у його кишені більшає. Вилучивши зручний момент і запримітивши місце, староста непомітно викинув через дірку ключ у траву… Нам довелося бачити того легендарного ключа розміром так сантиметрів із двадцять, яким відчиняють Колонівську церкву дотепер.

…Можна лише гадати, як вдалося вціліти в полум’ї двох світових воєн древньому дерев’яному храму, на дзвіниці якого дивом збереглися ще древніші дзвони. Копії документів, що дійшли до наших днів, засвідчують, що перший дзвін був вилитий у 1636 році й важив чотири пуди, а два однопудові вилиті відповідно у 1638 і 1431 роках. Щодо останнього, то це, вочевидь, описка: реальнішою є дата 1731 р.

…Церква стоїть прибрана і ошатна, пофарбована у синій з голубим кольори. Ми звикли уже до цієї небесної барви волинських храмів, хоча з’явилася вона не так давно, у другій половині ХІХ століття, з розпорядження Священного Синоду.

…У 1989 році під склепіннями старого храму знову зазвучали церковні піснеспіви, полинули молитви — він повернувся до релігійного життя. Із Миколаївської церкви у сусідніх Жашковичах повернулося кілька ікон, які були там на зберіганні. А через десять літ церква безболісно перейшла до УПЦ Київського патріархату — так вирішила на зборах переважною більшістю церковна громада.»

Що ж, від себе лишається додати тільки одне — многії і благії тобі літа, чудовий храме!

Усі фото

Воздвиженська церква, с. Колона
Північно-західний фасад
До зустрічі! Нам ще неодмінно треба всередину