Спасо-Преображенська церква1568 р. (1643?)
У давнину церква була монастирською і стояла на романтичному острові, проте у ХХ ст. завдяки мужнім радянським меліораторам опинилася «на сухому». Хоча старі берести і мрійні далі як і раніше виводять цей усамітненому куточку Дубна у позачасовий континіум.
На своєму довгому віку храм зазнав змін, але не катастрофічних; тож погляд легко виокремлює первісне ядро споруди — триконхову одноапсидну базиліку. Конхи і вівтарні «виступи» (дияконник і жертовник) у зодчого вдалися цікавими, сміливо асиметричними: вони не так розширюють площу, як надихають на естетичний лад. На жаль, при добудові церкви у ХІХ ст. вона здобула московську дзвіницю, але втратила український аркатурний фриз, що тягнувся по всьому периметру, а також кілеподібний декор вікон.
Усередині збереглося кілька ікон ХVІІ ст., серед яких вирізняються намісні Спаситель і Богородиця у майстерних срібних ризах.
Тож наша наполеглива порада: будете в Дубно — не проминіть чудового храму.