Хрестовоздвиженська церква та дзвіниця1782 (1670?) рік
Церква збудована із дубового брусу за «типовим» проектом горохівського краю, проте має яскраве обличчя. Вона на диво компактна і гармонійна. Все в ній до ладу і до місця — широка шалівка, несуцільне опасання, стриманий декор. Може, й правду кажуть люди, що при останньому ремонті на якійсь зрубині бачили цифру «1670». Тоді виходить, що інша цифра — та, що на одвірку і на охоронній дошці — то дата капремонту. Всередині церква прикрашена олійними розписами ХІХ ст., не раз поновленими, але все одно дуже милими. Під час останньої війни в церковну баню влучив снаряд (буцімто там ховалися німецькі наводчики), проте храм встояв.
Кілька вільхівських ікон свого часу забрали до Луцької іконописної збірки. І правильно зробили. Бо те, що не забрали в музей, забрали злодії. Втім, за словом Господнім, «вони вже мають свою нагороду». А місцева парафія Київського Патріархату, що зберегла чудову церкву в автентичному вигляді, — свою.