Ганнозачатіївська церква та дзвіницяПерша пол. ХVІІ ст.
Древня волинська церква вирізняється вельми пластичним куполом із заломом, наче провозвісником українського модерну. Ясний український образ незбагненним чином впливав і на долю храму: свого часу підберезівська громада увійшла до УАПЦ другої формації, а в радянські часи священики свято зберігали (точніше, ховали) в церкві українську богослужбову літературу.
Недарма й нині храм належить до УПЦ Київського Патріархату.
Місцеві називають свою церкву «Неопалимою Купиною» в пам’ять про воєнне лихоліття, коли попри тотально випалене село Бог зберіг святиню неушкодженою.
P.S. На жаль, під час нашого останнього візиту у Підбереззя (літо 2016 р.) все виявилося не настільки райдужним. Нерозумні парафіяни у своєму прагненні зберегти церкву явно передали куті меду: нещодавно її узяли у потворний пластик і псевдозолото, принагідно заховавши оспіваний нами вишуканий залом бані…
Усі фото
