Богоявленська церкваПоч. ХVІ ст.
Підходячи до Богоявленського собору, що височить посередині Острозького замку, не зайве пом`янути найвідоміших мешканців і доброчинців достославного міста.
Перший згаданий у літописах князь Острозький – Данило, відомий перемогою над поляками і вигнанням їх із Галича у 1341 році. Саме князь Данило був батьком преподобного князя Федора, що брав участь у Грюнвальдській битві, а наприкінці життя прийняв постриг у Києво-Печерській Лаврі (його святі мощі перебувають у Дальніх печерах). Після преподобного Федора Острогом володів його син Василь Красний, а потім онук Іван та правнук — Костянтин. Останній був ревним захисником православ‘я і мужнім воїном, прославленим перемогою над московським військом під Оршею. Утім, найвідомішою постаттю у плеяді Острозьких став його наступник, князь Василь-Костянтин, котрий уславився не ратними справами, а просвітою (зокрема, видав Острозьку Біблію) та будівництвом святинь. Його син Януш перейшов на католицтво і став найбагатшим українським магнатом Речі Посполитої. Проте після нього славний рід Острозьких перервався…
Та храми, споруджені найвідомішими волинськими дідичами, лишилися — в Україні й Білорусі, Польщі та Литві. Зберігся такий храм і в головному родовому гнізді. Ну, майже зберігся…
Історики архітектури називають Богоявленську церкву зв`язковою ланкою між зодчеством Київської Русі і епохи Відродження. Одначе коли саме постав цей величний храм — невідомо. Є думка, що його спорудженням князь Костянтин Острозький подякував Богові за перемогу над московитами (1515 р.). (Те саме, до речі, він зробив і у столиці — Вільнюсі). Написи на обрамленнях бійниць північної стіни (1521 р.) можуть вказувати як на дату заснування, так і на час пристосування споруди для оборонних цілей. Внаслідок суперечки спадкоємців роду Острозьких із мешканцями Острога у ХVІІ ст. церква була зачинена і на кінець ХІХ ст. прийшла руїною. Тоді ж після «наукової реставрації», виконаної простими солдатами під проводом архітектора В. Токарєва, храм набув нинішнього вигляду, який в цілому наближається до первісної споруди. На жаль, автентики в ньому лишилося малувато — тільки згадана північна стіна із бійницями. Готично-ренесансні фронтони, портали і ренесансні деталі декору зникли навіки…
Та слава Богоявленської церкви не вмре, не загине. Адже, крім усього іншого, вона була усипальницею великих дітей України. Зокрема, тут знайшли останнє пристановище Василь Красний, Галшка, Василь-Костянтин та Олександр Острозькі. Вічная їм пам`ять і вдячність нащадків!
Усі фото
