Вознесенська церква1453– 1455 рр. (ХІІІ — ХІV ст.?)
Історія Вознесенської церкви сповнена загадок. Ктиторський напис у бабинці наче недвозначно свідчить, що такий собі «пан Феодор, зовоми Вітольда, раб Христу Богу і Пречистій Богоматері, і хтитор храму сему…». Цей пан, він же боярин молдавського господаря Стефана Великого справді документально відомий тим, що у 1453 році купив у Лужанах землю в іншого пана на ймення Вранич.
Проте у 2006 році сталася сенсація. Реставратори-науковці, розкривши до того забілені фрески, дійшли висновку, що деякі з розписів значно давніші, ніж думали попередні дослідники. Приміром, зображення святого Юрія Змієборця датували аж ХІІІ століттям! Виходить так, що пан Федір тільки розбудував давнішу оборонну церкву, складену із блоків місцевого вапняка. Все може бути, хоча більшість фресок за стилем дуже подібна до точно датованих розписів Ягеллонової каплиці у Люблині (українські майстри, до 1418 р.). Особливо подібні ктиторські зображення пана Федора (у Лужанах) і великого князя Литовського Ягайла (у Любліні): обоє у розкішних обладунках гарцюють на білих конях.
Окрім новодатованих фресок безстовпна, базилікального типу церква має і інші древні ознаки — зокрема, однакову ширину бабинця і нави, характерну форму апсиди (круглу усередині і гранчасту іззовні), арку в глухій стіні, що з’єднує бабинець і наву… До речі, останній факт може свідчити як про стародавній архітектурний звичай, так і про добудову бабинця в пізнішому порівняно з навою часі. Додають інтриги щодо датування храму і давні графіті: «Був тут Стефан града Коломиї», «Був Яко і Павло із Львова», «Дон Коф 1690», «Іоанн Босковський 1695», «Монах Василь Ліщинський». Найраніший напис лишили на стіні аж у 1515 році, проте, можливо, давніші графіті на разі не віднайдені.
Хай там як, але ми, либонь, не будемо квапитися і переносити Вознесенський храм у розділ давньоруських (чи ж давньомолдавських?) церков. Нехай спочатку фахівці — ну хоча б американські, з Каліфорнійського університету — визначать вік спірних фресок фізичними методами аналізу. Вони таким займаються вже давно. Та чи відають про такий поступ світової науки фахівці українські?
Усі фото
