Воскресенська церква (Т, ЕК)1805 рік
Нинішній Снітин — то давньоруське посульське місто Кснятин, про що гордо сповіщає поблякла таблиця на в’їзді у село. Сумовито виглядає не лише напис. На пустирі з потрісканим асфальтом стоїть чудова церква, яка має вельми обшарпаний вигляд. Колись над нею линув у небесну блакить гарний купол, а стіни були потинькованими і біленькими. За бузувірної влади купол зруйнували, накривши новітню «колгоспну комору» чотирисхилим дахом.
Вже пізніше, за вільної України, тиньк зі стін обсипався самотужки… Зате з-під нього проступила гарна лекальна цегла карнизів. Ось так усе таємне поступово стає явним. Явною стала і імперська дурість Павла І, який у 1801 році заборонив будувати церкви у «малоросійському вкусє», а вперті малороси (зокрема, бунчукові товариші, брати Андрій та Яким Новицькі) все одно їх будували, приховуючи за модним класицизмом свою мазепинську сутність.
Дай же Боже, щоб і сучасні снітинці не забували, якого вони роду-племені, і колись таки відновили свою церкву в усій первісній красі.
Усі фото
