Башти огорожі, мури та келії Мгарського монастиряКін. ХVІІ – ХVІІІ ст.
Відомостей про монастирські башти, мури та келії обмаль. Їх так часто руйнували і відновлювали, що від первісного мурування лишилися тільки фрагменти. Тим не менш, щось таки лишилося, тому й подаємо відповідні світлини. Стару цеглу можна добре розгледіти у келіях, які ніяк не діждуть реставрації (та чи й діждуть взагалі — ченцям вони, схоже, не потрібні).
Стосовно мурів маємо новітню, дещо кумедну історію. На стіні, в затишному куточку монастирського саду зображено вікопомного святителя Афанасія Пателарія, Лубенського Чудотворця. Гіди захоплено розповідають, що святий муж саме на цьому місці любив усамітнюватися і віддаватися молитві. Але то чиста легенда. По-перше, у монастир святий Афанасій прибув сильно хворий від завданих татарами ран, і, прохворівши там зовсім недовго, віддав Богові душу. Тож і ходити по території навряд чи міг. По-друге, згадана ділянка стіни відновлена щойно на початку 1990-х двома добродіями із Києва. Тоді ж іще один киянин зобразив на місці колишнього пролому святого Афанасія. Пізніше гарний стінопис було замінено малохудожньою мозаїкою. Але дарма: туристам і прочанам ця історія, як і нинішнє зображення, все одно подобається. І нехай, нам не шкода.