Успенська церкваДруга пол. ХVІІІ ст. (перебудована сер. ХІХ ст.)
Нічим не видатна сіверська церква, нині пофарбована у нічим не видатний сірий колір. Ще й значно перебудована під класицизм. А от вабить і око, і душу. Може, тому, що в огорожі храму поховано справжнього християнина і видатного поета Олексія Костянтиновича Толстого? Поруч із ним у тому ж фамільному склепі-каплиці спочиває кохана дружина Софія, якій присвячено стільки дивовижних рядків…
Якщо пригадати, що автор незабутнього «Іоана Дамаскина» приходився рідним праонуком останньому українському гетьманові, стає яснішим, чому пан Олекса віддав перевагу не пишним імперським цвинтарям, а скромному церковному обійстю на козацькій Стародубщині… Не маємо сумніву, що йому було хороше як у своєму краснорізькому маєтку, так і в цій малій церковці. Бо в ній співочі брати-українці краяли серце Веделем і Березовським, а заломчасте українське склепіння підносило молитву високо-високо, до Єдиного Царя, Якому тільки й слід поклонятися — у дусі та істині…
«Но вечным сном пока я сплю, моя любовь не умирает…»