Церква св. мц. Параскеви (П’ятниці) (архаїчна група)1708 рік
За статурою П’ятницька церква належить до древнього, так званого ротондального типу, відомого від часів Київської Руси. Догматично храми-ротонди знаменують Вифлеємську зорю і прийшли в Україну із південних, переважно близькосхідних країв. Втім, існує гіпотеза, що аналогічну форму мали і давньоруські язичницькі храми. Цікаво, що подібні до П’ятницької дерев’яні церкви відомі на дуже широких українських теренах. (Приміром, до 1930-х років схожий храм височів у Запоріжжі. Та й Введенський храм із Берислава (див. відповідну статтю у каталозі УЦА) також нагадує про буську святиню). Хай там як, чимало галицьких церков архітектурно беруть початок саме від дерев’яних ротонд, хоча з бігом часу спростили план центральної дільниці від восьмикутника до квадрата.
Під час останньої реставрації (1980-ті рр.) П’ятницькій церкві було повернуто начебто первісний дводільний вигляд: пристикований бабинець розібрали, а вівтар понизили. Проте Григорій Логвин гостро розкритикував таку реставрацію, позаяк виявив, що бабинець збудували одночасно із храмом.
Церква донині покрита гонтом, а всередині радує бароковим іконостасом і давніми клеєвими розписами високого склепіння. А от чи часто лунає під цим склепінням молитва, ми так і не з’ясували.