Богородична (Десятинна) церква (константинопольська школа)989 (991?) — 995 (996?) рр.
Про Десятинну церкву написано багато, а відомо мало. Почати з того, що не вдалося встановити навіть точної присвяти святині: тільки за переказом її традиційно називають Успенською. Десятинна ж вона тому, що фундатор, князь Володимир, виділив десяту частину своїх прибутків на її будівництво.
Непевний і час заснування церкви. Судячи з літопису Русього, це може бути або 989-й, або, більш імовірно, 991 рік по Різдві Христовім. Натомість дата освячення храму в тому ж літопису зазначена точно: 12 травня. Поставлено Десятинну церкву на місці двору святих мучеників Федора і Іоанна — київських варягів-християн, батька й сина, що були замордовані язичниками 983 року. Церковне начиння, ікони та хрести для новозбудованої святині князь Володимир привіз із захопленого русичами 988 року Корсуня-Херсонеса. Так само і клір першого мурованого храму Києва початково складався із «корсунських попів» на чолі із протопопом Анастасом.
Ставши князівською усипальницею, Десятинна церква послужила останнім пристановищем і для св. рівноапостольного Володимира Великого з дружиною Анною, і для його бабусі св. рівноапостольної Ольги (мощі останьої було перевезено із дерев’яного храму у Вишгороді).
Понад двісті років лунала в Десятинній церкві молитва за Русь-Україну. Та 6 грудня 1240 року після 74-денної облоги Києва її зруйнувала Батиєва орда. Під руїнами загинули останні захисники Києва разом із сотнями жінок та дітей… У ХVІІ ст. святитель Петро Могила як зумів відродив церкву до життя, та в ХІХ столітті на її місці постала неоковирна споруда у псевдоросійському стилі. Втім, це вже інша історія.
Ми ж повертаємося до давнини. Неодноразові розкопки відкрили підвалини церкви, де серед багатьох побутових артефактів знайдені залишки первісного оздоблення — фрагменти фресок і мозаїчної підлоги. Усе — традиційне, візантійське. Так само і залишки фундаментів не залишають сумнівів: церкву зводили візантійці в дусі середньо-константинопольської школи Х ст.
Останнім часом навколо відбудови храму точаться жорстокі дискусії. Та хоч би як вони завершилися, збережені рештки Десятинної церкви потребують висококваліфікованої музеєфікації. І то чимскорішої.