Вознесенська церква1738 рік (1717?)
У 1990-х неповторний силует церкви (до речі, пам’ятки національного значення) було спаплюжено добудовою до бабинця неспівмірного притвора. Попри старанну мімікрію (прибудову покрито гонтовим дахом із заломом), враження залишається прикрим. А як же захоплювалися церквою усі дослідники!.. Поетичний Логвин писав, скажімо, таке: «Середня баня викликає порівняння з богатирем у кольчузі, а бічні — з молодими зброєносцями». Усередині церкву також не помилували, оббивши «по-модньому» жахливою вагонкою. Та все одно Вознесенська церква у Чорткові лишається справжньою перлиною подільської школи дерев’яної УЦА.
В літературі наводять дві дати спорудження храму на старому місці, де від 1630 року стояла знищена татарами попередниця. А от стосовно його фундаторів розбіжностей немає — ними стали ремісники міста, зокрема, кушнірський цех Чорткова. Збереглися цікаві відомості про походження офірованих коштів. Кушніри виділили на будівництво 890 злотих, зароблених від продажу трьох соболиних кожухів по 70 злотих кожний, п’яти рисячих (по 80) і семи лисячих (по 40).
Саме кожухів, а не якихось там шуб…
Цікаво, звідки узяли кошти для останнього «ремонту» кінця ХХ ст.? Не будь-які гроші дозволено брати для святої справи — бо результат може вийти плачевним…