Дзвіниця Успенської церкви1564 рік
Чудова дзвіниця Успенської церкви подібна до своєї господині — вона теж муровано-дерев`яна. Гарненькі арочні віконця оперізують другий ярус споруди як віночок. Так само гарно оперізує церковне подвір`я класичний подільський мур із «дикого» каменю (в нього й включено надбрамну, точніше, надхвірткову дзвіницю). В тому мурі де-не-де можна надибати давніші надгробні хрести. Однак не все так райдужно у Кошилівцях…
Вік пам`ятки визначено за написом на кам`яній дошці, вмурованій у стіну дзвіниці. Та не шукайте її там нині — якщо вона і збереглася, то під товстим шаром сучасних матеріалів, якими щедро обмазали давній шедевр. На поверхні лишився напис, зроблений в недавньому часі жовтою фарбою — «1564». Чи використовували у звичайному подільському селі 450 років тому замість гарних слов`янських цифр арабські закорлючки? Питання лишається відкритим… Натомість безсумнівно, що жодному арабу у ХVІ столітті не спало б на думку зробити із дзвіницею те, що зробили з нею українці у столітті ХХІ-му. Синій пластик, сірий бетон, нове євровікно, щойно пробите у товщі стіни, — це вам не якась там Альгамбра.
Ось такий у нас мудехар, малята…
Усі фото
