Покровська церква (київська група)1740 (?) рік та дзвіниця, 1779 рік
Якби з тисяч і тисяч вітчизняних церков треба було вибрати одну (не має значення, для чого — на якийсь фантастичний всесвітній конкурс чи для відтворення в українській колонії на Марсі), ми б зупинилися на фастівській Покровській церкві. Мало того, що вона наділена «незвичайно гармонічними пропорціями та досконалістю форм» (Г. Логвин), мало того, що геніально вписана в довкілля, так ще й всотала риси одразу кількох провідних зодчеських шкіл — поліської, наддніпрянської, навіть сіверської…
Можливо, в цьому винен її легендарний засновник — полковник Семен Палій (1640–1710) — герой і авантюрник, слуга двох панів (польського короля і російського царя) і водночас звитяжний переможець бусурман та оборонець православ’я. Ми не будемо занурюватися в його бурхливу біографію, одначе дуже хотіли б з’ясувати, коли ж насправді в долині річки Унава постав цей прекрасний храм. В літературі наводять кілька дат будівництва Палієвої церкви — 1740, 1766 та 1779, з яких жодна не вписується в роки життя звитяжного козака. Очевидно, розсудити народний переказ і поважних істориків архітектури зможе тільки радіовуглецевий аналіз. Лишилося дістати одну малесеньку трісочку з храмового брусу.
Під час передостанньої реставрації церкви (1970-ті) їй були повернуті первісні обриси перекриттів бань і маківок, опасання-галерея та традиційний гонт. Окрім гонта все збереглося до нашого часу. А от архаїчна дзвіниця, схоже, не міняла свого образу від часів побудови.
Приїжджайте до Фастова. Там на вас чекає диво — не звичайне, а особливе…
Усі фото
