Церква св. Василя Великого (полоцько-смоленська школа)Близько 1190 р.
Попри «комунізовану» адресу Василівська церква ніколи не мала стосунку до пролетарів. Заснував її київський князь Рюрик Ростиславович, будував, ймовірно, його придворний архітектор Петро Милоніг, а відновив на початку ХХ ст. творець новгородського модерну Олексій Щусєв. Причому обидва зодчі використовували «булижник — зброю пролетаріату» у виключно мирних цілях.
Ми недаремно завели мову про бруківку. В овруцькому храмі застосовано унікальний метод оздоблення зовнішніх стін — інкрустацію відшліфованим камінням. Подібну сміливу новацію зауважуємо лише в кількох давньоруських церквах передмонгольського періоду, зокрема, у білоруському Гродно.
Доля Василівської церкви в цілому типова. Її плюндрували, ремонтували, будували на руїнах дерев`яні церкви тощо. Нетиповим в біографії нашої героїні є той факт, що серед руїнників знаходимо не тільки татар, а й литовців на чолі із князем Гедиміном. Останньому дуже не сподобався відчайдушний опір овручан під час завоювання Литвою українських земель (1321 р.).
Тож на кінець ХІХ століття від величної споруди лишилися тільки апсиди і частина північної стіни. Одначе тодішніх реставраторів це не спинило. Дуже ретельно, по цеглинці і камінчику, майстри під орудою Щусєва протягом 1907 — 1909 рр. зібрали святиню фактично нанову. Втрачені конструктивні елементи мурували із нових, але виготовлених за старими технологіями будматеріалів. За цю роботу Щусєв отримав звання академіка архітектури. І цілком заслужено! Єдине але — склепіння храму відтворили у формах, наближених до чернігівської, а не полоцько-смоленської школи. Відтоді і красується у центрі древнього поліського міста диво-собор — чотиристовпний і триапсидний, з двома кутовими вежами і розкішними порталами.
Всередині церкви, у відкосах вікон, збереглися залишки первісних фресок. Всі інші розписи виконав у новгородському стилі художник Олександр Блазнов. А вікопомний Кузьма Петров-Водкін розписав одну із сходових башт. Хоч і в поганому стані, роботи геніального майстра збереглися. Іконостас виготовили за проектом невгамовного Щусєва.
Мораль нашої розповіді проста і неспростовна: Василівська церква — справжня перлина давньоукраїнського зодчества. Приїжджайте в Оруч — не пошкодуєте!
Усі фото
