Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви
Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Церква св. Василя Великого, м. Овруч
Житомирська область, Овруцький р-н, м. Овруч, вул. Пролетарська, 2

Церква св. Василя Великого (полоцько-смоленська школа)
Близько 1190 р.

Попри «комунізовану» адресу Василівська церква ніколи не мала стосунку до пролетарів. Заснував її київський князь Рюрик Ростиславович, будував, ймовірно, його придворний архітектор Петро Милоніг, а відновив на початку ХХ ст. творець новгородського модерну Олексій Щусєв. Причому обидва зодчі використовували «булижник — зброю пролетаріату» у виключно мирних цілях.

Ми недаремно завели мову про бруківку. В овруцькому храмі застосовано унікальний метод оздоблення зовнішніх стін — інкрустацію відшліфованим камінням. Подібну сміливу новацію зауважуємо лише в кількох давньоруських церквах передмонгольського періоду, зокрема, у білоруському Гродно.

Доля Василівської церкви в цілому типова. Її плюндрували, ремонтували, будували на руїнах дерев`яні церкви тощо. Нетиповим в біографії нашої героїні є той факт, що серед руїнників знаходимо не тільки татар, а й литовців на чолі із князем Гедиміном. Останньому дуже не сподобався відчайдушний опір овручан під час завоювання Литвою українських земель (1321 р.).

Тож на кінець ХІХ століття від величної споруди лишилися тільки апсиди і частина північної стіни. Одначе тодішніх реставраторів це не спинило. Дуже ретельно, по цеглинці і камінчику, майстри під орудою Щусєва протягом 1907 — 1909 рр. зібрали святиню фактично нанову. Втрачені конструктивні елементи мурували із нових, але виготовлених за старими технологіями будматеріалів. За цю роботу Щусєв отримав звання академіка архітектури. І цілком заслужено! Єдине але — склепіння храму відтворили у формах, наближених до чернігівської, а не полоцько-смоленської школи. Відтоді і красується у центрі древнього поліського міста диво-собор — чотиристовпний і триапсидний, з двома кутовими вежами і розкішними порталами.

Всередині церкви, у відкосах вікон, збереглися залишки первісних фресок. Всі інші розписи виконав у новгородському стилі художник Олександр Блазнов. А вікопомний Кузьма Петров-Водкін розписав одну із сходових башт. Хоч і в поганому стані, роботи геніального майстра збереглися. Іконостас виготовили за проектом невгамовного Щусєва.
Мораль нашої розповіді проста і неспростовна: Василівська церква — справжня перлина давньоукраїнського зодчества. Приїжджайте в Оруч — не пошкодуєте!

Усі фото

Церква св. Василя Великого, м. Овруч
Південний портал
Вікно бійничного типу і трохи щусєвської фантазії (південна стіна) - новотвір за аналогією
А от апсиди збереглися майже повністю
Вікно у північній стіні - автентичне
Романський декор був модним протягом усього передмонгольського часу
Художнє фото західного фасаду
Іконостас, нижні яруси
У центральній наві
Склепіння. Балки сталеві, але обшиті деревом «під старовину»
Іконостас іще раз - новгородський стиль ХV ст.
В іконостас вмонтовано пару ікон ХV ст. - вони відрізняються від щусєвських темнішим колоритом
Розкішне панікадило - стилізація під ХІV - ХV ст.
Хід до сходової башти влаштовано у західній стіні
Жертвоприношення Авраама. Розпис Петрова-Водкіна у сходовій башті
Каїн убиває Авеля. Розпис Петрова -Водкіна у сходовій башті
А ось якою була церква перед відбудовою...
Достоту як у ХІІ ст...