Успенська церква1859 рік
За переказом у 1930-ті церква втратила бані і ледь не загинула уся. Знищенню завадило сільське начальство, яке буцімто домовилося з районним начальством про перетворення храму спочатку на клюб, а потім на зерносховище.
На жаль, ми поки що не довідалися, коли саме на церкву повернувся нинішній центральний верх, на диво український, грушеподібний і пластичиний (що й спонукає деяких ентузіастів датувати храм ХVІІІ ст.). Звісно, споруда ніяка не барокова, а історична, про що свідчить і архітектоніка, і декор, а особливо дуже оригінальні (дарма що псевдоруські) вікна нижнього ярусу.
Зі статті в статтю перекочовує і інша зворушлива історія про церкву. У 1996 році під час ремонту на горищі, під старою бляхою знайшли старі хрести, заховані там із часів богоборства. Далі подібні тексти стверджують, що нині ті хрести прикрашають церкву. Можливо. Проте на наших фото 2009 року видно, що нічого особливого ті хрести не являють. До того ж на світлинах 2012 року над храмом вже підноситься типовий софрінський новодєл.
Втім, історія з хрестами аж ніяк не заперечує того беззаперечного факту, що Успенська церква у В’язівку — один з наяскравіших зразків українського історизму.
Усі фото
