Церква Різдва Пресвятої Богородиці (центральна група)1705 рік
Іконостас церкви Різдва Богородиці приписують самому Івану Рутковичу та його найкращим учням. І це зрозуміло: за структурою, композицією та стилем він дуже подібний до славетного, так званого Жовківського іконостасу, чиїм автором достеменно є цей видатний ікономаляр. (Згаданий прототип, що нині експонується у Національному музеї ім. Шептицького (Львів), походить із мурованого храму Різдва Христового 1612 р., який донині прикрашає Жовкву).
При погляді на Різдвобогородичний храм складається враження, що й збудували його, так би мовити, під готовий іконостас: надто високою видається центральна дільниця досить скромної церкви. Хоча це, звісно, не так: іконостас створено переважно протягом 1708 — 1727 рр.
Доля святині — типова для краю. Постала вона коштом винниківських міщан та старанням панотця Йосифа Кирницького з паніматкою Іреною (ктиторський напис зберігся на огорожі хорів). Протягом двох віків (аж до Другої світової війни) нею опікувалися греко-католицькі ченці (брати-василіани). За часів СРСР церква стояла зачиненою, а за незалежності була повернута віруючим та відреставрована.
Тож якщо ви досі не дісталися храму і не бачили сяючої стіни його іконостасу — зрадуйтеся і звеселітеся: у вас попереду зустріч із небувалим…