Троїцька церква1942 рік
Чоповицький храм, либонь, найпізніший зразок УІ, а, можливо, й найоригінальніший.
Вважають, що церква є копією своєї попередниці кінця ХІХ ст., спаленої бузувірами-комсомольцями на Великдень 1927 року. В головних ознаках це, напевне, так і є. Структура і план, форма і декор вікон та одвірків однозначно відповідають стилістиці пізньоєпархіального часу. Та варто лише поглянути на центральний верх храму, аби проникнутися великою повагою до його зодчих. Справді народних зодчих! Ця триярусна башта — наче сходи, що ведуть у бездонне поліське небо. Додати б заломи і нахил стін — і церкву сміливо можна було б зарахувати до українського модерну…
Певна річ, і будівництво храму, і виготовлення іконостасу та іншого начиння було здійснено силами і коштом побожних парафіян. І їх зусилля були винагороджені Богом. Церква пережила і воєнні лихоліття, і радянські гоніння, і донині радує нас своїм неповторним образом…
«Надія моя — Отець, пристановище — Син, захист мій — Дух Святий. Тройце Свята, слава Тобі!»
Усі фото
