Миколаївська церква1596 рік
Усі дописувачі в один голос називають Миколаївську церкву в Олевську «найяскравішим витвором» УЦА ХVІ ст. Увіллємося в цей дружний хор і ми.
Справді, це той випадок, коли «ні додати, ні відняти». Прекрасну, на диво гармонійну церкву звели із місцевого каменю з додаванням цегли. Високий барабан над кристалом храму підносить главу на 20 метрів. Існує думка, що початкові готичні форми вікон були «відредаговані» під ренесанс (коли — невідомо). Іще пізніше, у 1860-х, однобанна споруда перетворилася на п`ятибанну. Та ніде правди діти: ці зміни їй анітрохи не зашкодили — швидше навпаки.
Усередині гірше. Тут уже в недавньому часі потрудилася бригада російських ікономалярів, які розписали храм, як уміли — в цілому гарно, але геть непритаманно ні стилю, ні місцю. Господарям нейметься й далі — і вони накручують ремонт на ремонт із завзятістю, гідною кращого застосування. Результат вийшов плачевний: на зовнішніх стінах древнього храму з`явилися недоречні сучасні мозаїки, а гарні дерев`яні віконні рами заступив потворний пластик.
У стіну церкви вмуровано надмогильний камінний хрест із «загадковим» латинським написом, який доморощені краєзнавці ніяк не розшифрують. Тож ми разом із латинознавцем Яною Ільницькою з радістю їм допомагаємо.
«Розкритий» текст виглядає так: «Іn sempiternam memoriam matri krucem hanc statui, 1618, mai», що означає «На вічну пам`ять матері цей хрест я поставив (ла), 1618, травень». Цікаво, що в слові «crucem» («хрест» у знахідному відмінку) вживано літеру «К» замість «С». На думку мовознавців це майже напевне свідчить про українське походження люблячого сина (чи доньки). Ось вам і ще одне свідчення того, що серед тогочасних освічених українців широко побутувала латина (і розмовна також!)
Схожий хрест стоїть і на церковному обійсті, але на ньому немає жодного напису. Господи, Ти все відаєш — упокой спочилих і врозуми живих дітей Своїх…
Усі фото
