Покровська церкваХV — ХVІ ст.
Про Покровську церкву не писав тільки ледачий. Вона направду гарна, могутня, унікальна, гармонійна, велична тощо (синонімічний ряд можна продовжувати довго). Тим-то будемо лаконічними.
1. Церкву збудовано стараннями і коштом шляхтичів Сутковських 1476 року (побутує думка, що вони тільки перебудували під храм давнішу оборонну споруду).
2. У ХVІ ст. будівлю прикрасили ренесансним різьбленням.
3. Бійниці у хрещатому чотириконховому храмі були влаштовані не тільки по периметру другого ярусу, а й у стінах першого (останні виявив особисто Григорій Логвин). Також церква мала машикулі-підсябиття, з яких легко прострілювалися ділянки біля підніжжя стін і майданчик перед входом. Певна річ, такий нетиповий підхід до Дому Божого різко підвищив його обороноздатність.
4. Товщина стін споруди сягає 1,6 метрів; в їх товщі влаштовані сходи на другий ярус.
5. В інтер’єрі нервюрні склепіння спираються на потужний центральний стовп, наслідуючи давньоруську чи готичну архітектуру.
6. Бароково-народний дерев’яний верх над бабинцем і низькі дахи (плід ремонту кінця ХVІІІ ст.). а також псевдоросійський верх над центром храму (ХІХ ст.), у ХХІ ст. були замінені гіпотетичними добудовами — спірними як за якістю виконання, так і за формами. На щастя, маємо доремонтні світлини.
7. Та, попри всі негаразди, напрочуд вдало знайдені пропорції загалом невисокого храму (до 18 метрів) роблять його головним шедевром української архітектури ХV ст.