Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа
Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці, с. Івановичі
Житомирська область, Червоноармійський р-н, с. Івановичі

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (київська група)
1755 рік

Доля Різдвобогородичної церкви і щаслива, і трагічна. Щаслива — бо вона єдина в Червоноармійському районі пережила всі воєнні та богоборчі лихоліття. Трагічна, бо вже у ХХІ ст. сплюндрована власною, малоросійською ордою.
Звісно, у орди це називається ремонтом: сучасні яничари схильні до евфемізмів. Але ми маємо називати речі своїми іменами, — якщо хочемо осягнути Царство Небесне, шлях до якого простеляється із таких ось храмиків.

Бог довготерпить, бо любить усіх Своїх дітей — лихих і добрих, дрімучих невігласів і тонких інтелектуалів. Проте у нас часу вже немає. Новітні вандали чимдуж пиляють на дрова чи розбирають на цеглу найкращі українські церкви, а на їх місці зводять дешеві макети (щоб не сказати маркети), в яких засадничо відсутній Дух Святий. Адже не нами сказано — хто не любить ближнього свого (в тому числі і рідний народ), той не любить Бога.

Та досить пафосу — перейдемо до фактів.

На осінь 2013 року триверха івановицька церква позбулася двох верхів — над бабинцем і вівтарем. Замість вишуканих бань із заломами та різьбленими ригелями з’явилися примітивні металопластикові перекриття і московські цибулини із того ж матеріалу. При цьому обидва ковані хрести вишуканого малюнку зникли безвісти. Вівтар ізсередини по-варварськи оббито вагонкою і зашито гіпсокартоном. Поруч із храмом в безпорядку валяються рештки дзвіниці, від якої не лишилося навіть світлини. Хоча ні, певний порядок є: хтось охайно попиляв на чурбачки і склав на купу те, що колись було дубовими брусами церкви та дзвіниці. Дрова завдалися найвищого гатунку — деревина як новенька!
Нинішні хазяї як мантру повторюють тезу про аварійність храму, однак уважний огляд свідчить про непоганий стан пам’ятки. Так, ремонт потрібний, але ж ремонт, а не знищення останнього, центрального верху храму, яке заплановане на весну 2014 року!

Тому просимо всіх небайдужих людей: моліться, пишіть, телефонуйте, бийте в усі дзвони — рятуйте храм, спасайте душу рідної землі…

«Одне Я маю проти тебе — що ти покинув свою першу любов…» (Апокаліпсис 2, 4).

Усі фото

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, с. Івановичі
Ось якою була церква ще у 2011 році
А ось якою вона є у 2013-му
Такого цинічного збиткування над храмом серце не витримує
Але, можливо, це не цинізм, а люта українофобія?
Втім, найімовірніше, все замішано на безнадійній тупості і неосвіченості
Старий хрест над новою дзвіницею
А ось і рештки старої дзвіниця...
...Зокрема маківка і унікальні різьблені карнизи, які досі не утилізували ледачі вандали...
Проте серед вандалів трапляються і працелюбні екземпляри
Останнє українське вікно (верх нави)
«Ремонт» вівтарного віконця: маразм в квадраті або смерть Піфагора
Дві маківки - два світогляди: знайдіть мільйон відмінностей
Ну явна нестиковка!
А на впорядкування могил на церковному обійсті грошей не вистачило
Єдиний український ракурс
Декор барабана маківки нави: її обіцяли знищити неодмінно...
...Звісно, разом із чудовим хрестом, теж останнім у своєму роді
Склепіння нави: остання осінь...
Такі потужні ригелі витримали б ще не одну сотню років...
Але ж Бог дав нам свободу - вибирати зло або добро. Бо це тільки на церквах буває по три бані. У житті третього не дано