Троїцька церква (київська група)1791 рік (добудована 1896)
Троїцька церква в Троковичах майже з усіх боків унікальна, оскільки «за складністю та оригінальністю… не має аналогів в усій дерев’яній архітектурі України» (В. Завада). Але все ж таки «майже»: серед мурованих храмів ми таки віднайшли один аналог.
Далеко не шукали: судячи з усього, прообразом троковицького дива послужила церква Різдва Богородиці на Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври. В обох випадках до класично-тридільного храму додано чотири об’єми — два до бабинця (двоповерхового, з хорами) і два до вівтаря. Семибанні церкви — велика рідкість. Але якщо лаврська святиня такою і лишилася, то троковицька внаслідок добудови у кінці ХІХ ст. двох бічних приділів стала дев’ятибанною, наздогнавши Троїцький собор в Новомосковську. І в дечому, на сьогодняшній день, навіть обігнавши.
Зокрема, у поліській церкві вражає старий 15-тиметровий іконостас — з характерним для кінця ХVІІІ ст. поєднанням барокових і класицистичних рис. Щоправда, більшість його ікон мають пізніше походження, але царські врата і різьблення — однозначно первісні. А ще тут можна помилуватися автентичним вирізом між навою та бабинцем — подібних раритетів збереглося украй мало.
Дякувати за таку красу належить двом фундаторам храму — священику Яновицькому і поміщику Квятковичу. На жаль, їхні імена нам невідомі. Зате сотні імен рядових мешканців села, які добре дбали про свою дивовижну церкву протягом останніх 200 років, записані у старих метричних книгах, чудом вцілілих у церкві. Що ж, це, безперечно, нагорода. «Від Господа це сталося і дивне воно в очах наших»…