Церква преп. Параскеви Сербської і дзвіниця (вижницька група)1881 рік
Практично всі буковинські і великою мірою подільські П’ятницькі церкви носять ім’я не святої мучениці Параскеви-П’ятниці, а преподобної (тобто монахині) Параскеви Сербської, вельми шанованої у Румунії і на Балканах. Так вже склалося історично та географічно. Той самий місцевий консерватизм призвів до того, що гарнющі східногуцульські церкви дуже подібні між собою — незалежно від того, збудовані вони у ХVІІІ чи ХХ ст. Змінювалися лише матеріали покриттів дахів і стін (чомусь завжди на гірше), а самі зруби наслідували… Що ж вони наслідували? А ось що (далі несподівано романтична цитата щодо усть-путильської церкви із не дуже романтичного чотиритомника «Пам’яток УРСР»): «Цільний масивний об’єм зрубів переходить в намети глав, повторюючи обриси навколишніх гір».
Воістину — краще гір можуть буть тільки храми!