Юріївський (Успенський) собор (чернігівська школа)1144 рік
Юріїівський собор заснував чернігівський князь Всеволод Ольгович, тож не дивно, що він схожий на Кирилівську церкву у Києві і Успенський собор Єлецького монастиря у Чернігові. Відтак і канівський храм — шестистовпний і триапсидний.
За монгольської навали (у Каневі — це 1239 р.) собор постраждав, але зруйнований не був. Далі в його історії трапилося кілька вікопомних подій:
1) 1587 року біля храму поховали напівлегендарного гетьмана Івана Підкову;
2) 1678 року під час польсько-турецької війни при обороні Успенського монастиря (заснованого «на базі» Юріївського собору у ХVІ ст.) героїчно загинув святитель Макарій Канівський, який відмовився віддати туркам монастирські скарби і до кінця лишився зі своєю паствою;
3) у травні 1861 року в соборі два дні стояла домовина Великого Кобзаря, над якою під час панахиди настоятель храму о. Гнат Мацкевич промовив пророчі слова: «Є світло, яке, подібно світилу небесному, засяявши раз, не згасає ніколи… От, браття-християни, перед Вами світло, що світило й світитиме всій Україні; перед вами — Тарас Шевченко»…
Нинішній вигляд а-ля класицизм собор здобув на початку ХІХ ст. Царські врата волинської роботи (ХVІІІ ст.) пристарався вже за вільної України один з настоятелів храму. Сучасні розписи виконані у майже давньоруській манері. Та попри різнобій стилів загальне враження від святині — пречудове.
Усі фото
