Введенська церква1777 рік
Стефан Таранушенко у своєму дописі про Введенську церкву із села Введенського (тепер Введенка) був стриманим. (http://savchook.com/books/taranushenko-dereviana-monumentalna-arhitektura/) Стримана й вона — лаконічна одноверха дубова красуня.
На момент зйомок (1929 р.) корифей спіткав церкву з іконостасом і в рушниках, але той іконостас був уже далеко не бароковим, а пересічно-історичним, ще й усього лишень двоярусним. Чомусь з іконостасами церкві не таланило здавна і аж донині: на місці канонічної композиції ви уздрите несимпатичну брунатну стіну, на якій розвішані різнокаліберні ікони. Та й всі інші поверхні для чогось обшиті листами ДВП, з-під яких несміливо визирають гарні різьблені ригелі.
Історія церкви типова: славні часи козаччини (хоча будували її буцімто російські переселенці), тиха дрімота у ХІХ ст., поневіряння за богоборчої влади, повернення до життя на хвилі святкувань 1000-ліття хрещення Руси і досить вдала зовнішня реставрація 1992 року. Саме тоді храм привели до початкового вигляду — нанову пошалювали і пофарбували в радісні блакитно-зелені тони.
Що ж, не все так погано на славній Слобожанщині, як іноді здається. Можливо, й внутрішньої реставрації церкви колись дочекаємося. А там і до реставрації пошкоджених комунізмом голів недалеко…