Вознесенська церква1879-2022 рр.
Якщо датування правильне (а сумнівів у цьому практично немає — бо є відповідні архівні документи) — лук’янівська церква, вірогідно, стає останньою представницею дерев’яного класицизму в цілій Україні. Між іншим, сполучена із храмом дзвіниця вже цілком еклектична. Чимало еклектики і в образі самої церкви. І тільки маківка із хрестом, почасти аркові віконця і загальний настрій святині зберігають вірність стилю в його українському варіанті. Принаймні, так було у 2009 році.
І все ж таки це класицизм. Найпевніше підтвердження цьому знаходиться всередині церкви. Тут зберігся первісний класицистичний іконостас — рідкісне явище для дерев’яної УЦА. Приємно вражають і кілька давніших ікон чи то із храму-попередника 1758 року, чи то із околишніх поруйнованих храмів. Найцінніша — бароковий Деісус, гідний будь-якого художнього музею світу. Так що, проїжджаючи трасою Київ –Суми, не полінуйтеся зробити невеличкий гак. Церква того варта.
P.S. Була варта… 25 березня 2022 року російські загарбники під час втечі із Київщини чотирма танковими пострілами зруйнували і дощенту спалили святиню. Вцілілі рештки перевезли до Національного музею історії України у Другій світовій війні. Та, на превеликий жаль, серед них немає ані іконостасу, ані барокових ікон… Вічная тобі пам’ять, прекрасний храме, а московській орді — вічная ганьба і каїнова печать!