Вознесенська церква та дзвіниця (центральна група)1824 рік та дзвіниця, 1813 р.
Симпатичну смерекову церкву та дзвіницю в усіх джерелах називають найяскравішими шедеврами гуцульської школи. Та особисто ми нічого надто особливого в їх архітектурі не вбачаємо. Скорше за все, на громадсько-наукову думку впливає те, що на Закарпатті обмаль гуцульських храмів.
І все ж Струківська церква (це її друга, народна назва) випадає із загального ряду. Вся в гонті, на горбочку, збита, як білий грибок на полонині, вона тішить око і серце затишком і гармонією. Струк — це простий пастух Іван, який із вдячності Богові за порятовану у ясеновій кошарі отару збудував у селі першу церковцю, а також наділив село ясеновою назвою і гербом. Жив Струк у ХVІ столітті, тож нинішня церква має до нього опосередковане відношення. А от до ЮНЕСКО вона має прямий стосунок, бо разом із іншими сімома українськими церквами увійшла до сакраментального списку у 2013 році. І слава Богу! Тепер її точно не вберуть у бляху чи пластик.
Усі фото
