Воскресенська церква1763 рік
Про старокривинська церкву писали багато і як лишень не заепічували (перепрошуємо за неологізм). Вона «характерна» і «нетипова», «видатна» і «звичайна», — тож являє зразок єдності і боротьби протилежних думок. Ми скажемо також суголосно із гегелівською діалектикою: вона цілком класична, але яскрава настільки, що не губиться й серед усього огрому традиційних українських церквов. Тобто варта будь-якої енциклопедії УЦА.
Спорудили храм коштом тодішнього власника села — ясновельможного Антонія-Варнави Яблоновського, просвіченого магната і представника давнього роду, що суперничав із самими князями Острозькими. Місцевий переказ оповідає, що кріпаки двічі за одну ніч до підвалин розбирали церкву, аби не дати поставити у неї греко-католицького попа. Вочевидь, переказ слід поділити на дві частини. Перша — цілком легендарна. Адже до другого розподілу Польщі (1793 рік) всі означені кріпаки й самі були греко-католиками. Друга частина — архітектурна. Бо свідчить про надвисокий рівень майстрів-теслярів, які вміли швидко і зібрати, і розібрати таку непросту споруду, як традиційна церква. Нині на таку операцію затребують страшно сказати які гроші… А тоді дерев’яні церкви дарували, продавали, перевозили із села в село, не вважаючи таку справу епохальним звершенням…
Всередині храму зберігся ошатний іконостас із цікавими намісними іконами. Іще цікавіші Царські врата того ж ХVІІІ cт. із різьбленими зображеннями євангелістів.
Словом, в Старому Кривині є і на що подивитися, і про що помолитися. Переконайтеся в цьому самі.
Усі фото
