Успенська церква1730 – 2014 рр.
У березні 2014 року церква згоріла, точніше, була спалена своїми ж власними недбалими парафіянами. Прибираючи церковне обійстя, вони запалили суху траву й листя та й пішли собі у своїх нікчемних справах… Ніхто й незчувся, як сильний вітер перекинув полум’я на унікальний, найдавніший в області дерев’яний храм…
Після загибелі святині писати про неї важко. Але треба.
Дубовий, первісно тридільний храм на початку ХІХ ст. втратив старий бабинець, натомість отримав приставні класицистичні портики з колонами тосканського ордеру. Дзвіницю до нового бабинця прибудували в середині ХІХ ст., але за часів комуністичного богоборства її верхні яруси розібрали. Під час ремонту 1983 року вівтар і наву зашили пласкими стелями, спаплюживши таким чином висотно розкритий простір. Втім, різьблені ригелі у вівтарі лишилися незакритими.
На примітивній вівтарній перегородці можна було побачити так сяк змонтовані рештки старого іконостасу сер. ХVІІІ ст., — рокайлеві, з чудовим іконописом… Та все забрала пожежа…
На прощання роз’ятримо серце дифірамбом відомого історика архітектури, сумчанина Віктора Вечерського, який не раз бував у дивовижному храмі:
«Успенська церква в Чуйківці є безцінною пам’яткою народної дерев’яної архітектури… За монументальністю образу, масштабністю й композиційною довершеністю їй немає рівноцінних серед уцілілих тридільних одноверхих дерев’яних храмів Лівобережної України»…
…Немає рівних серед уцілілих. А серед знищених — є. І багато! Тепер буде ще більше…
Усі фото
