Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа
Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Церква св. мц. Параскеви та дзвіниця, с. Малий Житин
Рівненська область, Рівненський р-н, с. Малий Житин

Церква св. мц. Параскеви та дзвіниця
1783 рік

Церква як на Рівненський район виглядає незвично. Про волинську школу нагадує хіба вівтар, та й те якось непевно — бо надто вузький. Очевидно, причина такої хатньо-костельної архітектури знову ж таки криється в особі фундаторки: храм було споруджено коштом ревної католички, поміщиці Феофіли Ратомської. Вона ж заповіла своїм нащадкам давати на утримання священика і дяка відповідно по 15 і 7 злотих на рік. Та невдовзі трапилися другий та третій розподіли Польщі, і як склалося із цим заповітом в подальшому — не знаємо.

Милістю Божою у церкві почасти зберігся первісний іконостас з чудовими дияконськими дверима. На жаль, Царські врата і намісні ікони — пізніші.

Попри «прозахідну» архітектуру храму дзвіницю поставили окремо, цілком по-українському. Прикро, але після ремонту 1852 року її другий ярус отримав єпархіальний декор. Та на цьому й окошилося: селяни активно протидіяли русифікації села і краю. Цьому сприяли і місцеві священики, які з ризиком для кар’єри виховували дітей у парафіяльній школі в дусі високого патріотизму. Патріотизм маложитинців не зник і в наступні, найскрутніші для України часи. Майже сотня селян боролися за волю Батьківщини у складі ОУН-УПА. Найгероїчніша сторінка історії Малого Житина була написана кров’ю у 1945 році, коли кілька молодих вояків полягли смертю хоробрих в обороні останньої місцевої криївки…

Тож будьте певні: чудова П’ятницька церква належить УПЦ Київського Патріархату.

Усі фото

Церква св. мц. Параскеви та дзвіниця, с. Малий Житин
Північний фасад
Вікна на разі старі. Тож милуйтеся, поки не поміняли на євро
Їх би давно поміняли, якби не ковані грати ХVІІІ ст.
Склепіння вівтаря
Св. вмц. Варвара. Навершя ківота, кін. ХVІІІ ст.
Св. арх. Гавриїл. Південні дияконські двері
Хори у наві. Власне, це бабинець, але ж церква двозрубна! Тамбур не рахується.
На склепінні нави - фрагмент первісного(?) розпису
Царські врата ХІХ ст.
Стара намісна ікона - класика народної волинської школи
Схід і захід разом: Козельщанська Божа Матір у волинському храмі
Це вже не бароко, а рококо
Нерукотворний Образ (кін. ХVІІІ ст.) на своєму місці
Іконостас
Неодмінний і необхідний елемент інтер'єра. Цій карнавці вже страшно сказати скільки років. І яких тільки грошей вона не бачила!
Графіка вівтаря
Нижній ярус дзвіниці - точно із ХVІІІ ст.
Традиційне віконце у дзвіниці - навіщо воно?
А ось навіщо - щоб дзвонар не спотикався на сходах. Усе продумано до тонкощів!
А хрести і маківки поміняли дарма. Добре, що хоч старі зберегли у дзвіниці. Їх би у музей...
Прощальний погляд із дзвіниці