Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа
Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Харківська область, Куп'янський р-н, с. Курилівка

Церква св. Іоана Богослова
ХVІІІ ст. (1625?)

Найзагадковіша церква Слобожанщини стоїть у селі Курилівка. І загадок у неї чималенько.

По-перше, дослідники губляться у версіях про її вік — романтичні оптимісти наполягають на легендарному 1625 році, добре інформовані оптимісти говорять про початок — середину ХVІІІ-го ст., а зовсім зневірені оптимісти схиляються до ХІХ-го.

По-друге, неясно, з якого дива церква так багато мандрувала. Зокрема, переказ вказує на два переїзди: із містечка Куп’янськ у село Петропавлівку і із Петропавлівки на нинішнє місце у Курилівці. Про час цих подорожей також сперечаються. Народ епічно оповідає про епоху Катерини Другої та Омелька Пугачова, а, приміром, поважний історик архітектури Денис Вітченко називає 1822-й і 1872-й роки.

Та найголовніший сюрприз надійно схований на горищі церкви. Там, на дубових брусах і дошках перекриття центрального верху, у 2008-му році ремонтники віднайшли унікальні артефакти. З якогось дива у пресі їх обізвали фресками, хоча це цілком звичайні розписи по левкасу. Але от у чому притика — вони абсолютно не бароково-українські і навіть не російсько-поствізантійські! Ми б назвали їх греко-болгарськими, чи навіть болгаро-сербо-грецькими. Нашу версію підтверджує сфотографоване реставраторами зображення святого Христофора, дуже популярного саме у болгарській і сербській іконографії. З огляду на відомі спроби колонізації сходу і півдня України сербами та болгарами, все можливо… На жаль, визначити точний вік розписів без хіміко-фізичних методів аналіза не уявляється можливим, оскільки така болгаро-сербська стилістика притаманна і ХVІІ-му, і ХІХ-му століттю і тут потрібні вузькі спеціалісти, до яких ми не належимо.

Не дивно, що й новітня історія святині сповнена досить нетиповими як на дерев’яну пам’ятку епізодами. Адже за «совітів» церква була змушена «попрацювати» і зерносховищем, і кінотеатром, і навіть.. їдальнею для військових. Слава Богу, за всім тим люди не забули про головне призначення Дому Божого, і від часу Другої світової в ньому не змовкає молитва. Шкода тільки, що по війні інтер’єр зашили листами ДВП. Хтозна, скільки таємниць вони приховують?..

Усі фото