Церква св. Іоана БогословаХVІІІ ст. (1625?)
Найзагадковіша церква Слобожанщини стоїть у селі Курилівка. І загадок у неї чималенько.
По-перше, дослідники губляться у версіях про її вік — романтичні оптимісти наполягають на легендарному 1625 році, добре інформовані оптимісти говорять про початок — середину ХVІІІ-го ст., а зовсім зневірені оптимісти схиляються до ХІХ-го.
По-друге, неясно, з якого дива церква так багато мандрувала. Зокрема, переказ вказує на два переїзди: із містечка Куп’янськ у село Петропавлівку і із Петропавлівки на нинішнє місце у Курилівці. Про час цих подорожей також сперечаються. Народ епічно оповідає про епоху Катерини Другої та Омелька Пугачова, а, приміром, поважний історик архітектури Денис Вітченко називає 1822-й і 1872-й роки.
Та найголовніший сюрприз надійно схований на горищі церкви. Там, на дубових брусах і дошках перекриття центрального верху, у 2008-му році ремонтники віднайшли унікальні артефакти. З якогось дива у пресі їх обізвали фресками, хоча це цілком звичайні розписи по левкасу. Але от у чому притика — вони абсолютно не бароково-українські і навіть не російсько-поствізантійські! Ми б назвали їх греко-болгарськими, чи навіть болгаро-сербо-грецькими. Нашу версію підтверджує сфотографоване реставраторами зображення святого Христофора, дуже популярного саме у болгарській і сербській іконографії. З огляду на відомі спроби колонізації сходу і півдня України сербами та болгарами, все можливо… На жаль, визначити точний вік розписів без хіміко-фізичних методів аналіза не уявляється можливим, оскільки така болгаро-сербська стилістика притаманна і ХVІІ-му, і ХІХ-му століттю і тут потрібні вузькі спеціалісти, до яких ми не належимо.
Не дивно, що й новітня історія святині сповнена досить нетиповими як на дерев’яну пам’ятку епізодами. Адже за «совітів» церква була змушена «попрацювати» і зерносховищем, і кінотеатром, і навіть.. їдальнею для військових. Слава Богу, за всім тим люди не забули про головне призначення Дому Божого, і від часу Другої світової в ньому не змовкає молитва. Шкода тільки, що по війні інтер’єр зашили листами ДВП. Хтозна, скільки таємниць вони приховують?..