Церква св. Іоана Богослова1776 рік
Про історію святині відомо лише те, що звели її зусиллями і коштом п’ятьох місцевих козацьких родин. Очевидно, початково вона була тридільною (одноверхою чи триверхою), а бічні класицистичні приділи здобула у першій половині ХІХ ст.
У макабричних 1930-х роках Іоаннобогословську церкву спіткала спільна із багатьма церквами Роменщини доля: її обрізали, тобто розібрали верхи (верх?). І справді — навіщо зерносховищу чи клубу гарні бані?
На щастя, обрізання було не таким безжальним, як у недалеких Левченках та Пустовійтівці, і різьблені ригелі залому нави донині радують погляд випадкового мандрівця. Чи довго ще будуть радувати — невідомо. Принаймні, свіжа вагоночка, складена у церкві під час наших відвідин восени 2015-го, дещо збентежила наші пам’яткоохоронні рецептори.
Якщо передчуття справдяться, буде дуже шкода, бо церква у Плавинищі — справжній музей старосвітської минувшини. Такого затишного і по-домашньому милого храму годі й шукати деінде. Додайте сюди буколічно-ідилічні Шевченкові краєвиди із гусьми, качками, очеретом, вербами і човниками над тихим плином Сули — і почуття безнадійної ностальгії по навіки втраченій культурі предків пожене вас у синю далечінь, все далі й далі жахливими дорогами краю…
Усі фото
