Церква Перенесення мощей свт. Миколая із Мір Лікійських в Барі (київська група)1710 рік
Не так давно храм бучно відсвяткував своє 300-ліття. Хоча в літературі наводиться і інша дата будівництва — 1777. Але, скоріше за все, це дата першого капітального ремонту: того року Білиця (відома з ХVІ ст.) стала уїзним містом, і адміністрація не могла обминути храм Божий своєю увагою. Ще один капремонт відбувся у 1846 році (зі зміною форми верхів), після чого архітектура святині вже не зазнавала якихось суттєвих втручань.
У трагічному 1917-му храм було жорстоко пограбовано, але він діяв ще 20 років. Після його закриття безбожники знищили традиційну дзвіницю. Хотіли розібрати й церкву, але святий Миколай сотворив чудо: бузувіри сплюндрували тільки куполи. І вже від 1942 року тут знову зазвучали молитви. Цікаво, що під час хрущовських гонінь Миколаївський храм залишався чи не єдиним діючим храмов в усій окрузі.
Врятувалися серед лихоліть і дві унікальні ікони — Богородиці Троєручиці і святителя Миколая. Люди твердо вірять, що, за винятком кількох буремних років, вони постійно перебували в храмі від самого його постання.
Святителю отче Миколаю, моли Бога за нас!
Усі фото
