Троїцька церква (центральна група)1761 рік
До кінця 1980-х Троїцька церква через галерею сполучалася із дзвіницею — досить стильною спорудою, хоча, напевне, не одночасною із храмом. Існує, одначе, думка, що пізнішою є сама лише галерея. Хай там як, а дзвіницю, попри протести місцевих мешканців, хвацькі реставратори зі Львова встигли розібрати якраз перед кончиною СРСР. Куди її поділи — нам невідомо. Взялися були й за церкву, аж тут скінчилися кошти (точніше, їх переспрямували на первісне накопичення капіталу). І залишилася святиня ні в сих, ні в тих: центральний верх — наполовину в традиційній шалівці, а верхи над бабинцем і вівтарем — у ґонті. Очевидно, дуже вже несподівано горе-реставратори відбули додому…
А церква залишилася на своєму споконвічному місці — красива і щиро наддніпрянська, хоч і трохи покалічена, в чудовому яблуневому саду, помережаному ялинками. Додати пальму — і вийде точно Едем, як його зображують на народних іконах. Хоча, звісно, справжній рай, земне Небо, ховається під склепінням храму. Ми там ще не були, але неодмінно побуваємо.