Святодухівська церква (архаїчна група)1598 рік
Рік спорудження церкви надписано на внутрішній північній стіні нави. Проте деякі дослідники датують її 1562 роком, а напис відносять до часу опоряджувальних робіт. Нині тут музей із нечастими богослужіннями та ревними наглядачами, які не дуже жалують естетів-фотографів. Хоча, як на нас, вже запізно особливо перейматися авторськими (???) правами: світлини рогатинського храму розійшлися по всьому світові у тисячах варіантів, вражаючи шанувальників дерев’яної архітектури до глибини душі.
Іззовні церква виглядає динамічним кристалом завдяки гострому двозаломному наметовому верху із сигнатуркою замість баньки і схожій за обрисами дзвіниці, прибудованій до бабинця у ХVІІІ столітті. Стрімкість храму пом’якшується довкіллям — кучерявою зеленню і затишним цвинтарем. Всередині також панує рівновага. Буяння барв славетного рогатинського іконостасу (1648-1650) стишують його ренесансні, без барокових вихилясів, форми. Втім, всі слова і фото марні, це треба бачити вживу. Недарма ж незабутній Григорій Логвин відніс Святодухівський храм «до найдовершеніших витворів галицької школи народної архітектури»…