Дмитрівська церкваХVІІ ст. (перебудована 1910 р.)
Дубову церкву збудували у селі Бистриця. До сусідньої Вільховиці храм потрапив щойно у 1910 році, після будівництва у рідному селі мурованого храму. Судячи з усього, операцію з перевезення виконували не дуже кваліфіковані майстри. По-перше, станом на сьогодні теслярські замки не усюди припасовані так, як це має бути. По-друге, на багатьох брусах ми віднайшли ретельну нумерацію — і у вигляді круглих ум’ятинок, і латинськими цифрами. Досі на інших перевезених церквах ми такого не зауважували.
Та все одно, за винятком спрощеної башти і сучасного накриття, неоковирно притуленого до бабинця, церква викликає позитивні емоції. Нам дуже сподобалися і архаїчно-темні вінці зрубів, і вівтарне віконце нетривіальної форми, і фігурний прохід із бабинця до нави, видний у шпарину над дверима. Особливо захопив «трипелюстковий» одвірок із прегарним традиційним різьбленням. І хоч старий іконостас зник із храму, очевидно, ще під час його переїзду до Вільховиці, нам дуже кортить усередину. Дасть Бог, ще потрапимо на службу…